Усе найкраще від моєї фантазії для вас...

Блог
Нова цитата з нової книги)
І не вийти мені за межі
не побачити світи´
я для всіх розпалю пожежі
моя зона комфорту - це ти

П'яній ,та не дозволь себе споїти...

"A L|C O"
1/2 моїх обіймів,
1/3 твого тепла,
я напишу чорнилом "GIVE ME",
бокал білого вина.
В мене на нього алергія,
так як і ти мій алерген,
тонка межа - це ейфорія,
уже не наших пастельних сцен.
Заверніть мені тепла з собою...

"Консистенція"
Теплі батареї,
охоловший чай.
Я зачиню двері,
після твого "ПРОЩАЙ".
Грітися нема де,
грітись нема з ким.
Моє твого не візьме,
воно стало терпким.
Однак ми пропустили,
момент гарячих снів.
Цей страх стати чужими,
усе за нас зробив.
Ось так я розумію щось гармонійне...

"Інь та Янь"
Гармонія не в людях,
нема її в моментах,
вона у поєдинках,
для кожного своїх.
В важких випробуваннях,
і в кожному падінні,
гармонія - це хаос,
в якого мирні цілі.
Для чого воно треба?
Щоб подолати шлях,
депресія - це слабкість,
холодна зброя в слабких руках.
Депресія - це легко,
водночас жалюгідно,
гармонія - це впасти,
але й піднятись гідно.
Ми можемо зламатись,
бо саме це й потрібно,
страждати щоб боротись,
ось так це гармонійно.
Гармонія - це спалах,
це гостий біль і страх,
що плавно йде в кінечність,
в кінець кінця,
в початок нового ,
не тільки у словах.
Теплий.Такий теплий оцей вірш.

"З кимось віч-на-віч"
Без п'яти десята
гармонійний час.
Незабаром завтра
зникне цей баланс
Начебто проблемна
ця прийдешня ніч.
Індивідуальна
з кимось віч-на-віч
Сонячна , ранкова
завжди резонанс.
Сонна , монотонна
рідкісний альянс
Просто прочитайте і зробіть висновок.

"Не обране"
Неможна обирати
ніколи та нізащо
вже краще промовчати
заплакати тихенько.
Та нехай буде важко
адже це все минає
а от невірний вибір
ціле життя картає.
Ніч , 3:22 . Я , моя свобода та він - моя хвороба) Думаю кожен з вас читаючи цей вірш буде думати про власне отаке захворювання...

"Хронічна"
Не спить вночі моя свобода
Їй не до сну , в неї проблеми.
Хвилюється , чи то хвороба?
Чи то самотніми ми стали?
Безсоння мучить знову-й-знову
Я підсвідомо майже сплю.
Сама з собою розмовляю
До чого ж я себе веду?
Здається і нема причини
Проте я впевнена , що знаю.
Як завжди , до 6 години
Я в тишині про нього мрію
Моя свобода - мій вірний спутник
Ти стала наче задоволення.
Але тепер у нас трикутник
Ти , я і він - моє захворювання
Світіться немов зірка - бо насправді вона завжди буде в кожному із нас)

"Нічні світила"
Великі Всесвіту простори
Завжди піклуються про зорі
Аби оті зіркові хмари
Вічність світили - не згасали
Це ж так прекрасно вечорами
Сидіти й милуватися зірками
Так мимоволі , непомітно
Поринути у них навічно
А часом їм під силу чудо
Давати віру в другий шанс
Як шкода , що вони далеко
Хоча насправді в кожному із нас
Незнаю як пояснити вам сенс цього віршу , він був написаний в режимі сонних паралелей і без всіляких роздумів.

"Парадоксально"
Чорно-біле це кіно,
ідеально-гармонійне,
завжди зваблює воно,
секунду темне , в наступну світле.
Ні критерій , ані меж,
осад слів - вірна надія,
спогадів забутий екіпаж,
актуальна ностальгія.
Теги
Список тегів порожній.